烏克蘭語和俄語、白俄羅斯語異同點分享

烏克蘭語和俄語、白俄羅斯語有很多共同點，同時也有各種明顯差異。下面是幾個詞匯比較：

漢語 俄語 烏克蘭語 白俄羅斯語

(三語同源)-這類情況占三種語言詞匯的多數(shù)

蘋果 яблоко яблуко яблык

手臂 рука рука рука

箭 стрела стр?ла страла

(烏克蘭語和白俄羅斯語同源，與俄語不同源)

空氣 воздух пов?тря паветра

床 кровать л?жко ложак

舟 лодка човен човен

(烏克蘭語和俄語同源，與白俄羅斯語不同源)

鏡子 зеркало дзеркало люстра(與波蘭語lustro同源，這個詞來自意大利語lustro“光澤，光亮”，上溯至拉丁語，源自動詞lustro“照”)

房間 комната к?мната пакой(與波蘭語pokój，捷克語pokoj同源)

2.字母和讀音

烏克蘭語使用以基里爾字母為基礎(chǔ)的文字，與俄語相比多了幾個表示特殊發(fā)音的字母，一些與俄語相同的字母發(fā)音有差異。

Укра?нська абетка 烏克蘭語字母表

與俄語相比，字母表中缺少ё,ы,э和ъ四個字母。除盧森尼亞語外，?和?不見于其他使用基里爾字母的語言。另外，符號’為分音符，用在輔音字母和я,?,ю,?之前，表示其后的元音前有[j]。

3. 名詞的變化

烏克蘭語名詞有三性、兩數(shù)和七格，比俄語多一個呼格。

3.1 性

名詞的性大致可以從詞尾上判別。

-以輔音結(jié)尾的大都是陽性：хлопець男孩，ст?л桌子，л?кар男醫(yī)生，чолоб?к男人

-以-а/я結(jié)尾的大都是陰性：мова語言，посм?шка微笑，п?сня歌曲，земля土地，нога腳

-以-о/е/ння/мня結(jié)尾的大都是中性: в?кно窗戶，море海，?м’я名字，знання了解，слово詞

3.2 格

烏克蘭語有較為復(fù)雜的名詞變格系統(tǒng)，有主格、屬格、與格、賓格、具格、位格和呼格七種格。根據(jù)名詞的性及詞尾，分為四種變格法，以下僅以第一變格法為例列舉如下:

第一變格法

以а,я結(jié)尾的陰性名詞以及少量的陽性名詞屬此變化。以a結(jié)尾(жа,ча,ша,ща除外)屬硬變化;以я結(jié)尾屬軟變化;жа,ча,ша,ща結(jié)尾屬混合變化。

例詞：мова語言、п?сня歌曲、межа界線

單數(shù)

變格 硬變化 軟變化 混合變化

主格 мова п?сня межа

屬格 мови п?сн? меж?

與格 мов? п10;сн? меж?

賓格 мову п?сню межу

具格 мовою п?снею межею

位格 мов? п?сн? меж?

呼格 мово п?сне меже

復(fù)數(shù)

變格 硬變化 軟變化 混合變化

主格 мови п?сн? меж?

屬格 мов п?сень меж

與格 мовам п?сням межам

賓格 мови п?сн? меж?

具格 мовами п?снями межами

位格 мовах п?снях межах

呼格 мови п?сн? меж?

-第二變格法：以輔音或元音o結(jié)尾的陽性名詞以及以o,e, я結(jié)尾(變格時出現(xiàn)后綴ат,ят,ен的除外)的中性名詞屬第二變革法。硬輔音結(jié)尾的陽性名詞(以噓音ж,ч,ш,щ結(jié)尾的詞除外)和以o結(jié)尾的中性、陽性名詞屬硬變化;以й結(jié)尾的陽性名詞及以e或я結(jié)尾的中性名詞(變格時出現(xiàn)后綴ат,ят,ен的除外)屬軟變化;帶重音的яр結(jié)尾的部分名詞，以及詞尾e前為噓音的中性名詞屬混合變化。

-第三變格法：詞干為輔音的陰性名詞屬此類變化。

-第四變格法：以а,я結(jié)尾且變格時帶有后綴ят,ат,ен的中性名詞。

用例：

Ки?в-столиця Укра?ни.【ки?в基輔，столиця首都，主格】

基輔是烏克蘭的首都。

Шевченко-творець сучано? укра?нсько? л?тературно1111; мови.【шевченко舍甫琴科，творець奠基人，主格】

舍甫琴科是現(xiàn)代烏克蘭書面語奠基人。

Тебе люблю над життя. 【життя生命，賓格】

我愛你勝過生命。

Учитель написав книжки. 【книжки<>

老師寫過許多書。

Початок в?йни 【в?йни<>

戰(zhàn)爭之初

В?н хоче пити води. 【води<>

他想喝幾口水。(屬格表示一部分)

Йому в?ддають солдати шану як геро?в?. 【геро?в?<>

戰(zhàn)士們稱贊他如同英雄一般。

Слава богу/богов?! 【богу/богов?<>

感謝上帝!(榮耀歸主!)

Перед арм??ю було тяжке д?ло. 【арм??ю<>

部隊面臨一項艱巨的任務(wù)。

Я подружив з колегою. 【колегою<>

我和同事交上了朋友。

При здоров'? в?н мав так? сили. 【здоров'?<>

他身體健康的時候就精力充沛。

жити в дружб? 【дружб?<>

友好相處

4. 形容詞

烏語的形容詞和名詞一樣有性、數(shù)、格的變化。根據(jù)詞尾的不同分為硬變化和軟變化。沒有呼格形式。

-硬變化：陽性第一格詞尾為ий,陰性為a,中性為е的形容詞，如:молодий,молода,молоде;

-軟變化：詞干末尾為軟輔音н，陽性第一格為?й,陰性為я,中性為?的形容詞，如：син?й, синя, син?;

硬變化：молодий年輕的

單數(shù) 復(fù)數(shù)

陽性 中性 陰性　無性的區(qū)別

主格 молодий молоде молода молод?

屬格 молодого молодого молодо? молодих

與格 молодому молодому молод?й молодим

賓格 同主格(無生命)/同屬格(有生命)молоде молоду 同主格(無生命)/同屬格(有生命)

具格 молодим молодим молодою молодими

位格 молод?м/молодому молод?м/молодому молод?й молодих

軟變化：син?й藍(lán)色

單數(shù) 復(fù)數(shù)

變格 陽性 中性 陰性 無性的區(qū)別

主格 син?й син? синя син?

屬格 синього синього синьо? син?х

與格 синьому синьому син?й син?м

賓格 син?й/синього син? синю син?/син?х

具格 син?м син?м синьою син110;ми

位格 син?м/синьому син?м/синьому син?й син?х

形容詞有級的范疇，可通過在詞干后加詞綴表示比較級/最高級，也可通過在原級前加副詞構(gòu)成。

-比較級：詞干后加-?ш/ш

новий新-нов?ший更新

твердий硬-тверд?ший更硬

тонкий細(xì)-тонший更細(xì)

дужий強(qiáng)大的-дужчий(此處發(fā)生了音變)更強(qiáng)大的

最高級是在比較級的詞首加най-

нов?ший更新-найнов?ший最新

дужчий更強(qiáng)大的-найдужчий最強(qiáng)大的

在形容詞原級前加б?льш(更多地，源自)也可以表示比較級，найб?льш加原級表示最高級，如：

б?льш новий更新的

найб?льш новий最新的

б?льш швидкий更快的

найб?льш швидкий最快的

用例：

В ц?й граматиц? говориться за особливост? та найб?льш уживан? конструкц?? укра?нсько? мови.

這本語法書里提到了烏克蘭語的諸多特點以及最常用的結(jié)構(gòu)。

5. 代詞及其變化

5.1 人稱代詞

變格 我 你 他 她 它 我們 你們 他/她/它們

主格 я ти в?н вона воно ми ви вони

屬格 мене тебе його/нього ??/не? його/нього нас вас ?х/них

與格 мен? тоб? йому ?? йому нам вам ?м

賓格 мене тебе його ?? його нас вас ?х/них

具格 мною тобою ним нею ним нами вами ними

位格 мен? тоб? ньому/н?м н?й ньому/н?м наc вас них

5.2 指示代詞“那”

變格 陽性 中性 陰性 復(fù)數(shù)

主格 той те та т?

屬格 того того т??? тих

與格 тому тому т?й тим

賓格 той/того те ту т?/тих

具格 тим тим т??ю тими

位格 тому/т?м тому/т?м т?й тих

5.3 指示代詞“這”

變格 陽性 中性 陰性 復(fù)數(shù)

主格 цей це ця ц?

屬格 цього цього ц??? цих

與格цьому цьому ц?й цим

賓格 цей/цього те ту ц?/цих

具格 цим цим ц??ю цими

位格 цьому/ц?м цьому/ц?м ц?й цих

5.4 物主代詞

我的м?й 你的тв?й

變格 陽性 中性 陰性 復(fù)數(shù) 陽性 中性 陰性 復(fù)數(shù)

主格 м?й мо? моя мо? тв?й тво? твоя тво?

屬格 мого мого мо?? мо?х твого твого тво?? тво?х

與格 мо?му мо?му мо?й мо?м тво?му тво?му тво?й тво?м

賓格 м?й/мого мо? мою мо?/мо?х тв?й/твого тво? твою тво?/тво?х

具格 мо?м мо?м мо?ю мо?ми тво?м тво?м тво?ю тво?ми

位格 мо?му мо?му мо?й мо?х тво?му тво?му тво?й о тво?х

我們的наш 你們的ваш

變格 陽性 中性 陰性 復(fù)數(shù) 陽性 中性 陰性 復(fù)數(shù)

主格 наш наше наша наш? ваш ваше ваша ваш?

屬格 нашого нашого нашо? наших вашого вашого вашо? ваших

與格 нашому нашому наш?й нашим вашому вашому ваш?й вашим

賓格 наш/нашого наше нашу наш?/наших ваш/вашого ваше вашу ваш?/ваших

具格 нашим нашим нашою нашими вашим вашим вашою вашими

位格 нашому нашому наш?й наших вашому вашому ваш?й ваших

“його他/它的, ??她的, ?х他們的”不變格。?хн?й的變格同一般軟變化形容詞。

5.5 疑問代詞

變格 誰 什么

主格 хто що

屬格 кого чого

與格 кому чому

賓格 кого що

具格 ким чим

位格 кому чому

6.數(shù)詞

基數(shù)詞1~10：один,два,три,чотири,п'ять,ш?сть,с?м,в?с?м,дев'ять,десять

序數(shù)詞1st~10th：перший,другий,трет?й,четвертий,п'ятий,шостий,сьомий,восьмий,дев'ятий,десятий

7. 動詞

烏克蘭語的動詞有三種基本時態(tài)(現(xiàn)在，過去，將來)，詞形上有完成體和未完成體的區(qū)別，同其他斯拉夫一致。如：

完成體 未完成體

читати прочитати 讀

писати написати 寫

стукати стукнути 叩擊

стирати стерти 擦去

виносити виносити 搬出(重音位置不同)

брати взяти 拿(異干)

動詞的不定式以-ти結(jié)尾：думати想、стрибати跳、робити做、могти能夠

不定式后面可以接反身詞綴-ся：учитися學(xué)習(xí)、одятатися穿衣

7.1 動詞屈折變化

烏克蘭語動詞變位根據(jù)詞綴可分為兩種變位法，第一變位法動詞的現(xiàn)在時或第一將來時復(fù)數(shù)第三人稱為-уть/ють，屬于第二變位法的動詞詞尾是-ать/ять。以下用думати(第一變位法)為例，列舉其變位的諸多形態(tài)。

-現(xiàn)在時：詞干+現(xiàn)在時詞尾

думаю, дума?ш, дума?, дума?мо, дума?те, думають

-過去時：詞干+過去時詞尾，此時態(tài)無人稱區(qū)別，只有性與數(shù)的差異。

單數(shù)：陽性думав、陰性думала、中性думало

復(fù)數(shù)：думали(沒有性的差異)

-復(fù)合將來時：系動詞бути的變位+未完成體動詞不定式

буду думати

будеш думати

буде думати

будемо думати

будете думати

будуть думати

-簡單將來時：未完成體不定式+м+人稱詞尾。此將來時形式為烏克蘭語獨有，其他斯拉夫語言均無此形式。

думатиму

думатимеш

думатиме

думатимемо

думатимете

думатимуть

復(fù)合將來時和簡單將來時無論在功能上還是語義上都沒有卻別，后者的使用率低于前者。

-命令式

第一人稱復(fù)數(shù)：думаймо

第二人稱單數(shù)：думай;復(fù)數(shù)думайте

第三人稱：нехай/хай+動詞現(xiàn)在時第三人稱

如：нехай дума? 讓他想!нехай думають讓他們想!

-假定式：沒有時的區(qū)別，三種時態(tài)都用此形式。構(gòu)成是：過去時+би/б(元音后)

думав би

думала б

думало б

думали б

用例：

Зустр?ти його було для мене вт?хою.

見到他真讓我高興。

Якщо вибирати м?ж красою ? правдою, я вибирати правду.

要我在美與真中做選擇，我選擇真。

Детектив натрапив на злочинця на вулиц?.

偵探偶然在街上碰到了兇手。

Ти п?д?йшов до мене, в?н хот?в порозмовляти з? мною.

你向我走過來想跟我聊聊。

Я полет?в би до тебе, та грошей не маю.

我要是能飛來看你就好了，但是我沒有錢。

П?сля того як ув?йти до хати, я розплакався.

踏進(jìn)家門之后，我大哭起來。

Учитель поясню? учням, що англ?йська мова легша, н?ж укра?нська.

老師給學(xué)生解釋說英語比烏克蘭語容易。